Всім нам відомо, що акропори вимагають якісного, потужного і, головне, дорогого світла)) Потужне освітлення необхідне тому, що корали уміють харчуватися автотрофно (так само, як кактус, дуб чи виноградна каулерпа).
А про гетеротрофний тип харчування коралу широкому колу моряків-любителів відомо значно менше. Спробуємо розібратися, не занадто занурюючись в наукові терміни та тези.
Отже, корал має широкий вибір прийомів для захоплення всього поживного, що необачно пропливає поблизу і, на своє нещастя, має розмір менше 1 сантиметра. Ця система пошуку поживних речовин відшліфована десятками мільонів років еволюції гідробіонтів.
Жертва №1 для корала в природних умовах - це жирненькі копеподи з оптимальним вмістом білку, вітамінів та, найголовніше - ненасичених жирних кислот, відомих під назвою Омега-3.
Близько половини від загального об’єму зловленого зоопланктону кораллами складають копеподи різних стадій розвитку. Друга половина харчу - неуважні личинки креветок та інших десятиногих ракоподібних.
Крім цих основних груп, в жертви попадають всі інші дрібні створіння, що є присутніми у водах рифу: невеликі планктонні організми, ікра риб та самих коралів.
Висунуті щупальця корала в природі - це і є показником очікування поліпа на зоопланктон. Щоб не розчаровувати коралових надій, в умовах акваріума ми їм можемо дати живу науплію артемії, підрощену (чи збагачену) артемію, коловертку, копеподів і т.д.
У разі використання заморожених кормів найкраще підійдуть копеподи, ікра омарів або риби, мізиди, дрібні кусочки креветок, гребінців, кальмарів, риби, циклоп; врешті решт навіть артемія та коловертка.
На ринку доступні копеподи польського фасування під назвою Plankton chervoniy, також можна використовувати різний фірмовий корм для коралів, наприклад PolypLab REEF-ROIDS.
Крім щупалець, корал випускає слиз з однією і тією само метою - трохи підживитися. Але на слиз вже ловить не замріяних личинки креветок, а бактерії та дріжджі з частинками детриту та риб'ячих екскрементів. Виставивши ловчу сітку з слизу, корал чекає, поки на неї налипне достатньо смачненьких частинок та втягує це все у писочок. У випадку невдалої охоти на бактерій, корал втягуванням сітки вже не переймається, а випускає її на волю океанських течій.
В акваріумних умовах ми можемо додавати самі бактерії у вигляді пробіотичних препаратів. Наприклад, Tropic Marin® NITRIBIOTIC, бактерії від KZ та подібних або корм для бактерій у вигляді фірмових додатків, цукру, горілки та інших варіантів швидких вуглеводів.
Здавалося б, для досить безбідного життя вистачить вказаних способів отримання харчуванння. Але корали не такі)) У воді навколо рифа постійно присутня розчинена органічна речовина (РОР) з концентрацією близько кількох міліграмів на літр. Дана речовина присутня у воді у вигляді білків, амінокислот, вітамінів та жирів.
Ті типи коралів, що пройшли повз такої поживної халяви, у підсумку вимерли разом з динозаврами. Решта коралів отримують РОР з води двома способами:
- дрібні молекули потрапляють через мембрану клітин активним транспортом;
- більші молекули потрапляють піноцетозом, тобто шляхом їх проникнення в розчиненому чи дрібнодисперсному стані в краплині рідини до клітини коралу.
В практиці морського замкнутого акваріума аналогом РОР можна вважати фірмові добавки з амінокислотами та вітамінами, наприклад Polyp Booster від PolypLab, AminoAcid Concentrate від KZ тощо.
Автор: Іван Колісніченко (@Іванко)